Новини
“Деякі аспекти державної реєстрації нормативно-правових актів в контексті постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 “Про деякі питання документування управлінської діяльності”
17 січня 2018 року Кабінетом Міністрів України видано постанову № 55 (надалі – Постанова), якою затверджено Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (надалі – Інструкція) – яка набула чинності з дня опублікування (опублікована в газеті “Урядовий кур’єр” – 07 березня 2018 року № 46).
Зазначеною Постановою визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади".
Інструкцією встановлено нові вимоги документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.
Відповідно до покладених завдань, органи юстиції здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також їх територіальних органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
Питання державної реєстрації нормативно-правових актів врегульовані Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”.
Відповідно до пункту 13 вищезазначеного Положення у державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт суперечить установленому порядку ведення діловодства.
Порядок підготовки та подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області врегульовано наказом Головного територіального управління юстиції у Запорізької області від 23 червня 2016 № 138/07 “Про затвердження Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та проведення їх державної реєстрації”, зареєстрований в Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області 24 червня 2016 за № 21/1745.
Нормативно-правові акти видані місцевими державними адміністраціями та їх структурними підрозділами, територіальними органами центральних органів виконавчої влади розташовані в межах Запорізької області (надалі – суб’єкти нормотворення) підлягають державній реєстрації у Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області.
Акти органів місцевого самоврядування не підлягають державній реєстрацію в Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області.
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:
зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;
мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Звертаємо увагу суб’єктів нормотворення на основні вимоги Інструкції, які необхідно дотримуватися під час підготовки нормативно-правових актів:
1. Накази (розпорядження, постанови, рішення), які є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено такими наказами (розпорядженнями, постановами, рішеннями), але не раніше дня їх офіційного опублікування.
2. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання; не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах; не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта; повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним; не повинен містити суперечливих норм права; не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання; повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.
3. Документ повинен містити обов'язкові для його певного виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи - автора документа, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис.
У разі відсилання до іншого нормативно-правового акта зазначаються вид акта, найменування суб’єкта нормотворення, дата прийняття та його реєстраційний індекс (крім законів), заголовок, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта – також дата і номер його державної реєстрації в Головному територіальному управлінні юстиції або в інших органах юстиції.
4. Текст нормативно-правового акта повинен відповідати вимогам законодавства про мови. Під час складання нормативно-правового акта вживається діловий стиль, для якого характерний нейтральний тон викладення, позбавлений образності, емоційності та індивідуальних авторських рис. Положення нормативно-правового акта мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення.
Одне й те саме слово не може вживатися для вираження різних понять. Різні слова не можуть вживатися для вираження одного й того самого поняття. Вживання синонімів для вираження одного й того самого поняття необхідно уникати. Не повинні вживатися слова й терміни іншомовного походження за наявності рівнозначних слів і термінів у державній мові.
5. У текстах нормативно-правових актів застосовується словесно-цифровий спосіб зазначення дат з проставлянням нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру, наприклад: 02 грудня 2017 року. Дозволяється вживати слово "рік" у скороченому варіанті "р.".
6. Назва виду документа (наказ, рішення, розпорядження, постанова) зазначається на бланку та повинна відповідати назвам, передбаченим ДКУД. Короткий зміст документа повинен містити стислий виклад суті документа. Короткий зміст, обсяг якого перевищує 150 знаків (п'ять рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Короткий зміст відповідає на питання "про що?", "кого?", "чого?".
7. Нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила, порядки тощо) затверджуються розпорядчим документом установи, що видала відповідний акт. Затверджений розпорядчим документом нормативно-правовий акт розміщується на стандартних аркушах без оформлення титульного аркуша та змісту. У правому верхньому куті першого аркуша нормативно-правового акта розміщується гриф затвердження. Після грифа затвердження необхідно залишити вільне місце для проставлення відмітки про державну реєстрацію нормативно-правового акта (60 х 100 міліметрів).
8. Текст документа містить інформацію, для фіксування якої його створено. Інформація в тексті викладається стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно. Документ не повинен містити повторів, а також слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Вживається діловий стиль, для якого характерний нейтральний тон викладення, позбавлений образності та емоційності. Текст документа оформляється у вигляді суцільного зв'язного тексту.
9. До розпорядчого документа можуть бути додані:
додатки, що затверджуються розпорядчим документом із проставленням грифа затвердження, - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила, порядки, зміни до нормативно-правових актів, переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо, які становлять невід’ємну частину розпорядчих документів,якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу);
додатки, що доповнюють та/або пояснюють зміст розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, із проставленням відмітки у верхньому правому куті першого аркуша додатка.
Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, підписується керівником структурного підрозділу суб’єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша.
На додатках до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, які оформляються на стандартних аркушах, робиться відмітка у верхньому правому куті першого аркуша додатка, яка включає номер додатка, заголовок нормативно-правового акта та посилання на відповідну структурну одиницю, наприклад:
«Додаток 5
до Положення про проведення
щорічного обласного фестивалю
«Зорепад»
(пункт 5 розділу II)».
Додатки до нормативно-правових актів, які затверджені розпорядчим документом не підписуються.
10. Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених актами законодавства, іншими нормативно-правовими актами відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань діловодства. Порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати, визначається наказом (розпорядженням) керівника установи.
11. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови), а також затверджені ним правила, положення, інструкції, порядки тощо і додатки до них. Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатків до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завіреними в порядку, установленому Інструкцією.
12. За результатами правової експертизи Головне територіальне управління юстиції в межах установленого строку приймає одне з таких рішень: про державну реєстрацію нормативно-правового акта; про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання; про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта; про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації.
Зазначені нововведення безпосередньо стосуються державної реєстрації нормативно-правових актів та повинні враховуватися при їх підготовці.
Відділ державної реєстрації нормативно-правових актів Управління державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
Понеділок, 18 Червня 2018 13:22 | Переглядів: 489
