«Рух без бар’єрів» – ключові досягнення та реалізація у 2025 році
Флагманський проєкт Мінрозвитку «Рух без бар’єрів» став одним із ключових інструментів реалізації державної політики безбар’єрності на рівні громад. Проєкт реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору та ініціативи Першої леді України «Без бар’єрів».
За перший рік у пілотних громадах запроваджено архітектурні, інфраструктурні та управлінські рішення, які дали відчутний результат для людей і створили основу для масштабування по всій країні.
Географія та масштаб
Проєкт стартував у 12 громадах, а згодом був розширений до 15 пілотних громад. До нього долучилися 13 міст і 2 селища — від Києва, Львова та Одеси до Опішні й Бородянки.
Особливе значення має Бородянка — тут відновлення інфраструктури одразу відбувається з урахуванням принципів безбар’єрності, що робить селище прикладом сучасної відбудови.
Проєкт показав: безбар’єрні рішення можуть ефективно працювати як у великих містах, так і в малих громадах.
Комплексні маршрути
Ключова вимога проєкту — комплексність. Громади створювали не окремі доступні об’єкти, а цілісні пішохідно-транспортні маршрути, що поєднують житло, медичні заклади, ЦНАПи, освіту, транспорт і громадські простори.
Загальна протяжність всіх маршрутів — близько 100 км, до них увійшло понад 700 об’єктів: вулиці, будинки, зупинки, лікарні, школи, бізнес і рекреаційні зони. Частина складних об’єктів за рішенням громад реалізується поетапно — з фокусом на якість і довгостроковий результат.
Соціальний вимір
Повномасштабна війна зробила тему безбар’єрності особливо актуальною. Поряд із підтримкою фронту держава працює над створенням гідних умов життя для ветеранів, людей з інвалідністю, людей старшого віку та родин із дітьми, для всіх, хто цього потребує.
«Рух без бар’єрів» — це про можливість вільно пересуватися, користуватися послугами, працювати й бути активною частиною громади вже сьогодні. Безбар’єрність — це не лише пандуси, а про повсякденний комфорт і свободу вибору.
Люди в центрі рішень
Ефективність рішень перевіряли ветерани та амбасадори проєкту. Саме вони допомогли зробити зміни точними й орієнтованими на реальні потреби.
За кожним інфраструктурним рішенням стоять конкретні історії. В Опішні модернізація центральної вулиці дала змогу мешканці Ярославі Лоскот, яка пересувається на кріслі колісному, безперешкодно діставатися ключових об’єктів у центрі селища. У Рівному реконструкція бізнес-коворкінгу та прилеглих вулиць відкрила можливість працювати для Олексія Дмитренка.
«Доступність — це коли маєш вибір», – підкреслює Іван Сівак, багаторазовий чемпіон світу та Європи, заслужений майстер спорту міжнародного класу зі спортивних танців на колісних кріслах, амбасадор міста Рівне.
У Вінниці завдяки інноваційному рішенню громади — встановленню у дев’ятиповерховому житловому будинку ліфта з окремим виходом на вулицю — ветеран російсько-української війни Олексій Юрчалов отримав можливість самостійно виходити з дому, а завдяки модернізованому від будинку до зупинки тротуару, користуватися міським транспортом без перешкод і сторонньої допомоги.
«У центрі уваги завжди має бути людина, а не її соціальний статус», — наголошує амбасадорка проєкту в місті Вінниця Людмила Нецкіна.
У Кропивницькому Нана Джинчарадзе разом із чотирирічною донькою Кірою, дитиною з ДЦП, тепер можуть вільно пересуватися оновленими тротуарами. Для маленької Кіри, яка лише починає впевнено ходити, рівне покриття має вирішальне значення.
Якість і експертна підтримка
Пілотні громади стали лідерами у формуванні нового стандарту безбар’єрності. За якістю виконання робіт стежили моніторингові групи за участі ДІАМ і громадського сектору.
У 2025 році Мінрозвитку також розпочало співпрацю з Big City Lab — для підвищення архітектурної доступності, залучення незалежних експертів і підтримки громад у створенні безбар’єрних маршрутів.
Цифровізація та відкриті дані
За підтримки ЛУН запущено інтерактивну мапу безбар’єрності, на якій позначено понад 2 000 об’єктів. Кожна локація має чіткий статус — безбар’єрна, частково безбар’єрна або бар’єрна. Це зручний інструмент для людей і відкритий механізм контролю.
Норми, освіта і масштабування
Паралельно Мінрозвитку працює над законодавчими змінами та підготовкою фахівців із безбар’єрності. У 2025 році стартували освітні програми для громад за підтримки міжнародних партнерів.
Сьогодні «Рух без бар’єрів» — це не разова ініціатива, а системна трансформація. Від громад уже надійшло понад 700 пропозицій нових маршрутів, що підтверджує готовність масштабувати проєкт по всій країні.










