Запорізька районна державна адміністрація
Запорізької області

ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду сотник—молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий…
І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла.
(Людмила Максимлюк)

20 лютого 2014 роки українці прокинулися в іншій країні - в країні, де влада вбиває своїх громадян. Тоді ця інформація приголомшила весь цивілізований світ - на Майдані силовики розстрілюють беззбройних активістів. Сьогодні знову згадаємо ті страшні події.

Чорний вівторок
18 лютого протести на Євромайдані перейшли в нову, гарячу стадію. З самого ранку колони активістів рушили до Верховної Ради, там повинна була відбутися чергова сесія, на якій планували розглянути питання про зміни до Конституції, які б обмежили повноваження президента. Однак, канцелярія Ради не хотіла реєструвати цей документ. Тому активісти спробували натиснути на депутатів.

Мітингувальників вже чекали близько тисячі силовиків, які щільно оточили урядовий квартал. Активісти спробували штурмом прорватися до будівлі Верховної Ради. Почалися серйозні зіткнення. Люди озброїлися бруківкою і коктейлями Молотова, "Беркут" застосував зброю і світлошумові гранати, пролунали перші постріли.

У другій половині дня "Беркут" відтіснив активістів з Майдану. Близько 20:00 по гучномовцю оголосили про початок "антитерористичної операції" - почався штурм євромайдана. Міліція рушила на мітингувальників з водометами, дорогу силовикам розчищав БТР.

Спецоперація, яку 18 лютого 2014 року проводили правоохоронці, отримала кодову назву "Бумеранг". До її початку в той день в результаті зіткнень біля Верховної Ради, а також під час розгону силовиками демонстрантів на вулиці Інститутській і тисняви біля барикади на вулиці Ольгинській загинули 15 мітингувальників і 4 правоохоронця.

З 19:39 до 22:00 того вечора відбулися дві хвилі наступу на мітингувальників. Всього таких хвиль було чотири: о 19:50, 21:15, 00:00 і 4:30.

Штурм євромайдана 18 лютого почався з потрійного тарана барикади, яка розміщувалася між будівлями Федерації профспілок і Укоопспілки на Хрещатику бронетранспортерами та вантажівкою. Під час останнього тарана протестуючі за допомогою "коктейлів Молотова" і піротехніки підпалили один з двох БТР-ів. Також о 20:00 почався наступ з боку вул. Інститутській із застосуванням двох водометів.

Після захоплення правоохоронцями барикади на вул. Хрещатик і незначного їх просування з боку вул. Інститутській (до рівня Монумента Незалежності) учасники мітингу відступили не більше ніж на 100 метрів.

З 20:00 18 лютого до 00:30 19 лютого під час штурму отримали смертельні поранення 13 мітингувальників (11 померли відразу, ще двоє - через деякий час). Точні час, місце і обставини їх вбивства досі встановлюються. Крім них в той вечір загинули ще 4 осіб - двоє загинули під час пожежі в будівлі ФПУ, а двоє були вбиті "ТІТУШКИ" на перехресті вулиць Великої Житомирської та Володимирської.

Кривавий четвер
20 лютого учасники протесту перейшли в наступ. "Беркутівці" раптово почали відступати, що дозволило активістам зайняти приміщення Міністерства агрополітики, а пізніше силовики покинули Жовтневий палац і Український дім.

Приблизно в той же час з'являється інформація, яка згодом шокувала весь цивілізований світ - з готелю "Україна" по майже беззбройних протестувальників починають стріляти. Як пізніше з'ясувало слідство, вогонь вели спецназівці так званої "Чорної роти" "Беркута".

Вулиця Інститутська потопає в крові. Кількість убитих активістів рахують десятками. До вечора четверга було вбито майже 50 учасників протесту. Тіла деяких з них просто лежали на вулиці, накриті закривавленими синьо-жовтими прапорами.

Були загиблі і серед правоохоронців. У МВС тоді повідомили про 13 убитих силовиків, 4 з них загинули в ніч на 20 лютого.

Хто першим почав стріляти - силовики або протестуючі, а може, це були провокатори - над цим питанням слідство працює понині. Однак, достеменно відомо, що кожен вбитий кулею активіст був абсолютно беззбройний.

21 лютого Майдан в скорботі - з почестями прощаються з активістами, яких уже тоді називають Небесною сотнею.

…і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам;
у темне небо по руках в відкритих трунах
до світу кращого крізь сльози матерів,
не буде прощення убивцям й нам не буде,
коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
хто згас за нас, недотягнувши до весни,
тримає курс у небеса славетна сотня,
землі своєї упокоєні сини.