Історія села Новоолександрівка

Село засноване німцями-колоністами, які були лютеранами, в 1879 році (за іншими даними в 1869 році)як село Поди.
В 1914 році перейменоване в село Олександрталь. В 1932 році отримало теперішню назву Новоолександрівка.
На околицях села знаходяться декілька курганів, досліджено поселення епохи бронзи. У могильнику ранньослов'янської черняхівської культури виявлено 6 поховань.
В 1921 році було організовано ТОЗ, а потім колгосп ім.. К.Лібкнехта, який в історії розвитку і укріплення був перейменований на колгосп ім.. Ворошилова, а згодом «Родина».
В 1935 році в колгоспі була створена партійна та комсомольські організації.
З 1960 року на території села знаходяться організації: ІІ відділення НВО «Еліта», «Запоріжсільгоспспецремонт», ЗУЗС, РТП, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт.
Населення 1548.
Новоолександрівка – центр Новоолександрівської сільської ради народних депутатів.
На території села знаходиться братська могила, в якій поховано бійців, що загинули за визволення м.Запоріжжя і села Новоолександрівка від німецько-фашистських загарбників.
Встановлено пам’ятний знак на місці загибелі Героя Радянського Союзу Полякова. Поляков Михайло Павлович народився в 1923 році в Тамбовській області. Він був рядовим 453 стрілецького полку 78 Запорізької дивізії. Свій бойовий шлях почав з 12 березня 1942 року.
29 вересня 1943 року отримали завдання: взяти укріплений рубіж ворога в районі села Новоолександрівка і далі іти в наступ на м. Запоріжжя.
Танки ворога насувались все ближче. Поляков, який знаходився на позиціях, побачив ворожі танки, які йшли на бойові ряди нашої піхоти. Не вагаючись він взяв протитанкові гранати і побіг назустріч танку і кинув зв’язку гранат. Разом з танком підірвався і боєць. Полякову М.П. присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.
До 1952 року колгосп, до якого входили село Новоолександрівка та село Новооленівка було іменовано на честь К.Лібкнехта. Після об'єднання колхозу ім.. Ворошилова та колхозу ім.. К.Лібкнехта в 1952 році його було перейменовано в честь Ворошилова. Головою колгоспу ім.. Ворошилова був Черкасов Іван Іванович, а заступником та секретарем був Гладун М.Х, якого направили із райкому партії.
У 1956 році до колгоспу ім.. Ворошилова приєднався колгосп «Большевик» та перейменовано в «Родину», до складу якого входили: село Новоолександрівка, село Новооленівка, село Шевченківське та село Юльївка, сільська рада знаходилась в селі Новоолександрівка.
В 1960 році колгосп був переданий до Запорізької опитної станції. На землях колишнього колгоспу було створено 3 самостійні відділення:
ІІ відділення – Новоолександрівка, головою був Черкасов І.І.
ІІІ відділення – Шевченківське та Новооленівка, голова Гладун М.Х.
ІVвідділення – Юльївка, голова Гаманець Д.П.
Приблизно в 1964 році Юльївку було передано в колгосп «Комунар», а в 1970 році передано Шевченківське.
1955 рік став найродючішим, було зібрано 45 цнт овса. Це був рекорд на всю область. В 1957 році бригада Матвієнко Сергія зайняла І місце в Комишевахському районі по збору зернових, по виробництву м'яса та молока.
В 1956 році була створена молода ланка з вирощування кукурудзи квадратно-гіздовим способом.
Машинно-тракторна станція, створена в 30-х роках знаходилась в селі Вільне ст. Кирпотино.
В 1931 році була переведена в село Новоолександрівка і перейменована в Калінінську МТС. В 1935 році колгоспи, які обслуговувала МТС отримували самий високий урожай в Дніпропетровському районі та області, були відзначені урядом і Кірпотінській МТС було присвоєно ім'я Калініна, населені пункти, що обслуговувала МТС, було прийнято рішення електрофіцировать від ДніпроГеса в 1935 році (як винагорода).
Запорізькою область стала 1 січня 1939 року (до цього Дніпропетровською).
До 1952 року директорм МТС був Сінченко С.Є., потім Мороз В.І. З 1951 року по 1954 рік директором по політчастині був Гладун М.Х.
МТС існувала до 1955 року, потім стала РТС, комбайни і трактори викупили колгоспи, а майстерні стали називатись РТС (ремонтно-технічні станції)
ЗУОС було створено 23 січня 1967 року на основі Наказу Міністерства меліорації і водного господарства УССР від 26 грудня 1966 року № 718 і Наказу Запорізького обласного управління меліорації та водного господарства від 23 січня 1967 року № 4.
Управління знаходиться в селі Новоолександрівка Запорізького району Запорізької області. На початку своєї діяльності управління обслуговувало 3 колгоспи: «Кушугумський» - 1193 га, Опитна станція – 2091 га, Запорізька Січ – 1002 га.
Джерелом ЗУОС служить Каховське водосховище.
В 1968-1969 роках наявність поливних площ збільшується. За рахунок колгоспів «Шлях Леніна» «Комунар», «Комінтерн» і «Запорізький» - Запорізького району, колгоспу «Калініна» і «Радянська Україна» Оріхівського району наявність площ збільшується за рахунок продовження будівництва Запорізької зрошувальної системи. В 1969 року зрошувалось 7832 га земель.
Відповідно до Наказу Запорізького обласного Управління меліоративного і водного господарства № 2 від 4 січня 1976 року ЗУОС передано в експлуатацію Первомайської ОС. Таким чином в червні 1976 року ЗУОС обслуговував 10 господарств, загальною площею 10115,5 га, зрошував землі протяжністю 338,1 км. Має 2837 одиниць гідротехнічних споруд, протяжністю 41.6 км. Загальна балансова вартість зрошувальних систем з усіма спорудами становить 11 191 956 рублів.
«Запоріжспецсільгоспремонт».
В 1931 році на території села Новоолександрівка було організовано Калінінську машинно-тракторну станцію.
Першим директором Калінінської МТС був Бова після Великої Вітчизняної війни директором став з 1945 року Сінченко С.Е., його в 1952 році змінив Мороз В.І.
В 1935 році колгоспи. Які обслуговувалися Калінінським МТС, одержали рекордний урожай по всій Дніпропетровській області. Це було відмічено урядом. Всі населені пункти, що обслуговувались МТС, вирішено було електрифікувати в першу чергу.
В 1957 році МТС реорганізовані в РТС, а в 1955 році – Новоолександрівська сільсьгосптехніка. З 1978 року – Новоолександрівське ремонтне підприємство виробничого об'єднання «Запоріжспецсільгоспремонт». Яке обслуговує 12 областей України по ремонту двигунів «А-41», «А-01». Завідуючим був Биков О.Ф., а потім Вельможко Ю.П., з 1939 року в результаті виборів знову Биков О.Ф.
На цій же території знаходиться автотранспортне підприємство, що входить до складу «Запоріжспецсільгоспремонт».
Новоолександрівська школа
16 серпня 1946 року почала працювати Новоолександрівська початкова школа в селі Новооленівка, так як в селі Новоолександрівка приміщення було зруйноване. Відкрив школу Лавренко Степан Григорович, який став ІІ завідуючим. З ним працювала Лавренко Галина Василівна його дружина. В цю школу ходили діти із села Новоолександрівка, їх було 75 %. Тому батьки відремонтували приміщення, яке було побудоване в 19887 році під церкву, і школа (1-4 класи) перейшла в с. Новоолександрівка. Учні старших класів ходили до Григорівської семирічної школи.
15 серпня 1951 року Новоолександрівську початкову школу реорганізували в семирічну.
Першим директором став Пругло Павло Іванович. Згодом його замінив Пісоцький, а через рік Гавриленко Петро Романович до 1960 року. З 1960 по 1967 роки – Репетун Микола Пантелеймонович, з 1967 року посаду займає Лавренко Степан Григорович, який був заступником директора школи по навчально-виховній роботі з 1957 року.
В 1972 році директор школи Рудченко Раїса Павловна, яка з 1969 року була заступником директора школи з навчально-виховної роботи.
Довгий час головою батьківського комітету школи був Робота Іван Олександрович, який багато зробив для укріплення матеріальної бази школи: було добудовано ще один корпус. Але приміщення не відповідали вимогам сучасної школи. Це розумів і генеральний директор базового підприємства НАО «Еліта» тов..Коваленко О.Л.
З його ініціативи та за його клопотанням почалась будуватись школа, яка і була відкрита для учнів 1 вересня 1988 року.
Відкрилася вона як середня школа згідно рішення виконкому Запорізької районної ради народних депутатів за № 298 від 03.09.1988 року та листа МО УРСР за № 2/1-8-413 від 09.05.1988 року.
20 червня 1989 року був перший випуск з середньої школи.
В школі в 1989-1990 рр. навчалось 292 учні. Працюють 28 вчителів та 11 осіб обслуговуючого персоналу.
Працюють вчителі з багатим педагогічним досвідом:
Нестерова Р.П. – завуч, Мурашова Т.А. – старший вчитель російської мови і літератури, Чечет К.І – вчителька укр..мови та літератури, Куліш Г.І. – вчителька 1-3 класів.
НВО «Еліта».
На території села Новоолександрівка з 1945 року був колгосп Карла Лібкнехта, головою був Білокопитов Н.А., потім Карась Микола Захарович, а з 1947 року Черкасов Іван Іванович, 1959 року – Репетун М.П., з 1952 року колгосп став носити ім'я К.Е. Ворошилова. В 1958 році в колгосп увійшли села Шевченківське, Юльївка, колгосп почав називатись «Родина».
Землі – багаті чорноземи.
В колгоспі сіяли пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу, соняшники, розводили велику рогату худобу, свиней, курей.
Особливо високим урожай був у 1955 році: середній урожай – 26 ц. з 1 га, що на той час вважався дуже великим. Овес – 45 ц з га. Це був рекорд на всю область. В 1957 році до сорокаріччя революції к-п «Родина» зайняв перше місце в Комишеваському районі по урожайності зернових, по виробництву м'яса і молока.
Славилися своєю працею доярки Колоб Є.В.. Ворошилова М.. Кльоц О.А., Олексенко О.С., Садура О.К., телятниці – Чуб Т.. Таранець Ф., свинар – Жогло В.П.. механізатори – Фисун В./нагороджений орденом Леніна/ Тимофієнко, Кривицький, Зозуля Г.П., в польовій бригаді:Лізвінська К.В.. Гук А.В.. Божко Є.І.
В 1956 році була створена молодіжна ланка по виробництву кукурудзи квадратно-гніздовим способом, ланковою була обрана Харіна А. Ланка одержувала по 70 ц з га кукурудзи в зерні.
На МТФ була комсомольсько-молодіжна ланка, яку очолили Черник К.Я., ланка прославилась своєю роботою на весь район.
З 1960 року колгосп влився в Запорізьку сільсько-господарську дослідну станцію, директор якої був Лисак І.І., потім підопригора, а з 1975 року – кандидат економічних наук Коваленко О.Л. В 1987 році станція стала входити до складу науково-виробничого об'єднання «Еліта», а Коваленко О.Л. став його генеральним директором.