Новини
Правила поведінки на воді в літній період
У спекотну погоду більшість мешканців намагається провести свій відпочинок поблизу води на річках, озерах, ставках та інших водоймах. Купання та плавання – це хороший, корисний і активний відпочинок. Вода приносить багато задоволення, але вона може завдати багато неприємностей людям, які не дотримуються правил безпечної поведінки на воді.
Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:
– правильний вибір та обладнання місць купання;
– навчання дорослих і дітей плаванню;
– суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
– постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.
Загальні правила поведінки на воді:
1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24° С.
4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
7. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.
Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.
Правилами поведінки на воді забороняється:
1. Купатися в місцях, які не визначені та не обладнані для купання людей.
2. Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для купання.
7. Вживати спиртні напої під час купання.
8. Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
10. Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.
12. Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.
13. Купання дітей без супроводу дорослих.
Вимоги щодо забезпечення безпеки дітей на водних об’єктах
1. Безпека дітей на водних об’єктах забезпечується правильним вибором місць купання та їх обладнанням, організацією і контролем за купанням, проведенням серед дітей і дорослих роботи з роз’яснення правил поведінки на воді.
2. Керівник дитячого оздоровчого закладу:
1) призначає наказом особу, відповідальну за купання та дотримання правил безпеки дітей на воді;
2) здійснює контроль за оздоровчо-виховним процесом та процесом відпочинку на воді, забезпечує створення належних умов для відпочинку дітей на воді;
3) організовує інструктаж з працівниками дитячого закладу, проводить заходи із запобігання нещасним випадкам з дітьми, а також надання домедичної допомоги.
3. Купання дітей, які відпочивають в оздоровчих закладах поблизу водного об’єкта, дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях, що відповідають вимогам цих Правил і нормам санітарного законодавства.
Умови використання та обладнання таких місць для купання узгоджуються до початку купального сезону відповідно до вимог цих Правил.
4. Місце для купання дітей у природних водоймищах має відповідати таким вимогам:
1) розташовуватися не ближче ніж за 500 м від причалів, пристаней, гребель та інших гідротехнічних споруд;
2) бути рівним, піщаним або дрібногальковим й очищеним від корчів, каміння, водоростей;
3) глибина водойми — не більш як 1,2 м;
4) швидкість течії (руху) води — не більш як 0,3 м;
5) бути огородженим на суші та у воді;
6) ділянка акваторії не менше 10% загальної площі акваторії з глибиною не більше ніж 1,2 м має бути позначена поплавковою огорожею або буями оранжевого (червоного) кольору для купання людей, які не вміють плавати;
7) огорожа по периметру акваторії має бути виготовлена за допомогою каната із закріпленими на ньому прапорцями червоного кольору на поплавках (пінопластові, дерев’яні, коркові пластини) з таким розрахунком, щоб вони були помітні із суден, які проходять водоймищем;
8) у місці купання не має бути виходу ґрунтових вод з низькою температурою, джерел забруднення води, вирів;
9) оптимальні кліматичні умови - безвітряна сонячна погода з температурою повітря 22-24 °С і води не нижче 20 °С.
5. Перед відкриттям купального сезону дно акваторії місця купання дитячого оздоровчого закладу обстежується водолазами й очищується від сторонніх предметів, що становлять небезпеку при купанні.
Обстеження дна акваторії місць для купання дітей організовується відповідно до вимог цих Правил.
6. На відстані 3 м від краю води встановлюються щити, на яких розміщуються рятувальні круги з фалами та плавучі кулі з фалами.
7. З метою запобігання нещасним випадкам на воді на територіях місць купання дітей встановлюються стенди, на яких розміщують інформацію про правила поведінки на воді, кліматичні умови (температура повітря і води, сила, напрямок і швидкість вітру).
8. Під час купання дітей обов’язковою є присутність медичного працівника з набором медичних препаратів для надання першої невідкладної медичної допомоги.
9. Кожний дитячий оздоровчий заклад, розташований поблизу водного об’єкта, повинен мати рятувальний пост, організований й обладнаний підприємством, установою та організацією незалежно від форм власності, якому (якій) належить цей оздоровчий заклад.
Купання дітей за відсутності рятувального поста заборонено.
10. Група дітей для купання в природних водоймищах має складатися не більше ніж з 8-10 осіб.
Перед початком купання вихователь, який приводить групу дітей на водоймище для купання, зобов'язаний провести інструктаж з правил поведінки на воді і тільки після цього дозволити групі зайти у воду.
Вихователі, які відповідають за купання дітей, та інструктори з плавання зобов'язані безперервно стежити за порядком та безпекою дітей, які перебувають у воді. У разі виникнення будь-якої небезпечної ситуації у воді подається сигнал свистком про вихід дітей з води.
11. Під час купання дітей на території, що визначена як дитячий пляж, не допускається присутність сторонніх осіб і катання на маломірних/малих суднах.
12. Для катання на маломірних/малих суднах та інших плавзасобах в акваторії місця масового відпочинку визначається місце, що огороджується віхами чи буйками.
13. Перед початком купання дітей місце купання обстежується. У разі виявлення факторів, що перешкоджають проведенню купання (наявність сторонніх осіб, забрудненість акваторії пляжу, хмарна погода тощо), вихователь (керівник групи) відміняє купання дітей. За незначних перепон для купання - вживає заходів щодо їх усунення.
14. Купання дітей, які не вміють плавати, проводиться у спеціально встановлених місцях відповідно до вимог цих Правил.
15. Для навчання дітей плаванню на кожному дитячому пляжі обладнується навчальний пункт, який огороджується на суші й на воді сіткою, штахетником та забезпечується плавальними дошками, підтримувальними поясами, мегафоном. У навчальному пункті мають бути розклад занять, навчальні плакати з методики і техніки плавання та правила поведінки дітей на воді.
16. Група дітей, яких навчають плаванню, не повинна перевищувати 10 осіб. Навчання проводять інструктори з плавання (тренери), призначені наказом керівника дитячого оздоровчого закладу.
17. Особа, призначена наказом керівника дитячого оздоровчого закладу відповідальною за купання та дотримання правил безпеки дітей на воді, після закінчення часу для купання дітей проводить обстеження місця купання та контроль кількості дітей у групах.
18. Організація походів, екскурсій, прогулянок, якщо за їх маршрутом передбачено перебування на водних об’єктах, здійснюється відповідно до Інструкції щодо організації та проведення туристських спортивних походів з учнівською та студентською молоддю, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 02 жовтня 2014 року № 1124, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2014 року за № 1340/26117.
Місця для купання в районі проведення туристського спортивного походу мають відповідати вимогам, наведеним в підпунктах 1-5, 8 та 9 пункту 4 цього розділу.
19. Купання дітей, які не вміють плавати, під час походів, екскурсій, прогулянок заборонено.
20. Катання дітей на маломірних/малих суднах та інших плавзасобах дозволяється тільки в присутності дорослих за умови виконання всіх заходів безпеки та наявності рятувальних засобів (жилет, пояс).
21. До керування маломірними/малими суднами та іншими плавзасобами, крім веслових та спортивних суден, допускаються особи, які мають посвідчення на право керування маломірними/малими суднами.
22. Під час купання дітям не дозволяється:
1) підпливати до буїв;
2) організовувати у воді ігри, розваги, пов’язані з пірнанням та небезпекою для тих, хто перебуває поруч у воді;
3) подавати фальшиві сигнали тривоги.
23. Під час катання дітей на маломірних/малих суднах та інших плавзасобах дорослі, які організовують такі заходи, мають стежити за тим, щоб човен не було завантажено понад установлену вантажопідйомність.
24. Діти, які знаходяться на маломірних/малих суднах, мають перебувати під постійним наглядом дорослих. Не дозволяється сидіти на бортах, переходити з місця на місце, розгойдувати маломірне/мале судно, пірнати з нього у воду.
25. Самостійне купання дітей до 12 років без нагляду батьків не дозволяється.
Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді
Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження і утоплення.
У разі загального переохолодження необхідно провести відповідні заходи для недопущення подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а постраждалого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь, через те що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судорог.
При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих доводиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити ситуацію і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку і інш. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це неможливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.
У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).
Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.
Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.
Уразі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях відсутні, наявні ознаки зупинки дихання; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або “перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.
Діяти треба швидко та послідовно:
1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інші інородні тіла.
3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі ( це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно “краєм ока” контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є — продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом “рот в рот”, а “рот в ніс”, затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань — 16-20 за хвилину.
5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань донатискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє — 1:5.
7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.
Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. В тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, не зважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані постраждалого немає, або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.
Пам’ятайте!
Щоб відпочинок не був затьмарений трагедією, дотримуйтесь визначених правил поведінки на водних об’єктах. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку.
Відділ оборонної роботи та цивільного захисту ЗРДА
П'ятниця, 28 Травня 2021 13:09 | Переглядів: 425
