Запорізька районна державна адміністрація
Запорізької області

Слід на землі...

Ми пам’ятаємо!

Пам'ять живе в їхніх добрих справах

Цього тижня, напередодні головного свята хліборобів, у районі відбулися дві знакові події – відкриття меморіальних дошок колишнім керівникам Запорізького району – Д.Є.Захарову та С.В.Семеренку (на будівлі райдержадміністрації), а також знатного хлібороба, колишнього головного агронома районого управління АПК О.Р.Кучерявого (на будівлі районної ради). Ініціювали та втілили в життя цю благородну ідею – Запорізька районна влада спільно з районною радою ветеранів.
На урочисті заходи з нагоди відкриття меморіальних дошок завітали рідні та близькі, керівництво району, голови та колишні співробітники ЗРДА та ЗРР, представники управлінь та відділів РДА, районної ради, її комунальних установ, депутати, мешканці району.
Як зазначила ведуча мітингу Ірина Гемська, нині ми вшановуємо пам'ять тих, хто своїми добрими справами писав історію рідного Запорізького району.
Ініціатор відкриття дошок, голова ради ветеранів В.М.Скловський у своїй промові відзначив, що робота з увіковічнення пам’яті знатних людей, які доклали усіх зусиль, щоб їх сумлінний буденний труд, ратна справа залишили помітний слід в розвитку району, триває. Віктор Михайлович розповів про непросту біографію Д.Є.Захарова, й про те, як він 17-річним юнаком пішов на фронт, був військовим льотчиком, отримав тяжке поранення. Коли фашисти підбили його літак, він зумів вже палаючий посадити його на землю і вибратися з нього.
Дякуючи за увагу до постаті батька, донька Д.Є.Захарова Наталія Дмитрівна наголосила, що він мав неабиякий характер, повернувшись з війни з понівеченими ногами, заявив, що тепер мусить жити і трудитися не тільки за себе, а й за трьох своїх братів, які загинули в горнилі війни. Він любив свою країну, трудився не формально, а по-справжньому, на совість, заради людей.
Дмитро Захаров був першим керівником нашого району: у 1965 році його було призначено головою виконавчого комітету Запорізької районної ради. Він чимало зробив для розбудови району. У різні періоди життя обирався головою Канкринівської, Новомиколаївської та Оріхівської районних рад. Працював завідуючим Запорізького обласного відділу соціального забезпечення, звідки й пішов на пенсію. Неодноразово обирався депутатом обласної та районної рад.
Учасник бойових дій Другої світової війни. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступеня, медалями «За відвагу», «За оборону Києва», «За перемогу над Німеччиною», а також рьома орденами Трудового Червоного Прапора, «Дружби народів», «Знак Пошани», медалями «За доблесний труд», «Ветеран праці» та іншими.
Чимало добрих, теплих прозвучало на адресу людей, чию пам'ять вшановували.
Так, тепло згадували Д.Є.Захарова колишній голова Департаменту соціальної політики ОДА В.П.Панкратов, колишній перший заступник голови РДА О.А.Бончик, який також пригадав співпрацю з С.В.Семеренком, детально зупинишись на періоді, коли той трудився у «Славутичі» під керівництвом І.І.Бакуменка, як тоді на селі розвивалася соцсфера, будували будинки для людей, виробничі комплекси, газифікували село.
«Талановитий, мудрий, завжди дасть добру пораду, відрізнявся небайдужим ставленням та надмірною відповідальністю до виникаючих проблем», - таким згадувала С.В.Семеренка голова Біленьківської ОТГ С.І.Зачепило. Щиро подякувала за пам'ять про батька його донька Оксана Сергіївна.
Сергій Семеренко закінчив Мелітопольський інститут механізації сільського господарства, продовжив навчання за фахом в Одесі, потім в Дніпропетровську в регіональному інституті державного управління національної академії при Президентові України. З 1990 по 1995-й працював заступником голови асоціації фермерських господарств «Славутич» (Петропіль), а також головою колгоспу ім.Ілліча (Біленьке).
У період з 2002-2005 та 2014-2015рр. обіймав посаду голови Запорізької райдержадміністрації.
Старше покоління, керівники та спеціалісти району завжди добрим словом згадують ім’я головного агронома району Олексія Романановича Кучерявого.
Свою трудову діяльність після закінчення Дніпропетровського сільськогосподарського інститу Олексій Романович розпочав агрономом Верхньохортицької МТС. У 1958 році після реорганізації МТС його молодого, прогресивного агронома призначили головним агрономом управління сільського господарства. На цій посаді він пропрацював більше трьох дестків років.
Надзвичайно розумний, вмілий керівник, він знав кожне поле в районі, знаходив підхід до кожного керівника та спеціаліста. Навчав молодих спеціалістів, прищеплював їм любов до землі. Постійно дбав про збільшення урожайності сільгоспкультур. Під його керівництвом були розроблені науково обгрунтовані системи землеробства, освоєні сівозміни, впроваджені грунтозахисна інтенсивна система землеробства і нова система насінництва. Протягом багатьох років зернові иа технічні культури вирощувалися за інтенсивними технологіями. Практично у кожному господарстві були поливні землі, площа яких постійно збільшувалася. За перід роботи О.Р.Кучярявого головним агрономом урожайність зернових у районі збільшилася вдвоє.
За сумлінну працю О.Р.Кучерявий нагроджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома – «Знак Пошани», він – неодноразовий учасник і призер Виставки досягнень народного господарства СРСР, відзначений її Золотою, Срібною і чотирма Бронзовими медалями. Олексій Романович не просто знав і любив свою справу, а жив і дихав нею.
Право відкрити меморіальні дошки було надане керівникам району Анатолію Васюку та Анатолію Шевчишину
Відтепер славні імена Д.Є. Захарова, С.В.Семеренка та О.Р.Кучерявого увіковічені на гранітних дошках, до підніжжя яких присутні поклали букети квітів та вшанували їхню пам'ять хвилиною мовчання.
Наприкінці заходу В.М.Скловський щиро подякував районній владі за підтримку та вручив почесну грамоту від районної ради ветеранів – заступнику голови РДА Ю.В.Зенкіну – за вагомий внесок у розвиток ветеранського руху в районі.

Наталія Стіна.
Фото Інни Міхно